Згідно листа Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 04.07.2012 р. № 1/9-488 «Щодо організації та проведення «години психолога» управління освіти, молоді та спорту РДА нагадує про необхідність впровадження «годин психолога» у навчальних закладах району. Під час проведення яких необхідно здійснювати групові форми діагностики, групові опитування учнів, просвітницьку, корекційну роботу, тренінгові заняття, дискусії та профілактичні бесіди. Ця робота має здійснюватись за рахунок оплати робочого часу працівника психологічної служби. Графіки проведення «годин психолога» подати до 27.09.2013 р. в управління освіти, молоді та спорту РДА методисту – психологу РМК  .

Роз’яснення щодо проведення годин психолога

Година психолога запроваджується у навчальних закладах для проведення групових форм діагностики, групових опитувань вихованців, учнів, просвітницької, корекційної роботи, тренінгових занять, дискусій, профілактичних бесід. Для організації планування години психолога розробляється графік на місяць (квартал, півріччя, рік) з урахуванням річного плану роботи практичного психолога. Таку годину необхідно передбачити у плані роботи навчального закладу в частині позакласної роботи 1 раз на місяць для кожної групи/класу.

Спираючись на річний план роботи практичного психолога розробляється циклограма з позначенням конкретної діяльності, роз’ясненнями (наприклад на початку року проводиться психодіагностика з учнями 1,5,9 класів у зв’язку з проведенням заходів щодо адаптації, а в інших класах проводиться просвітницька (профілактична, корекційна діяльність). Планувати необхідно лише діяльність, що передбачає групові форми роботи та має психологічну спрямованість, а не виховну. Ці години проводяться за активними та інтерактивними методами та містять у собі: дискусії, рольові ігри, вправи на розвиток особистості, пам’яті, мислення, емоційної сфери тощо.

Проведення консультативної та індивідуальної роботи практичними психологами і соціальними педагогами відбувається за рахунок часу, який залишається після проведення годин психолога та входить у 20 годин безпосередньої роботи з учасниками навчально-виховного процесу.

Практичний психолог не може за рахунок годин психолога виконувати функції вихователя або класного керівника з суто педагогічними або виховними засобами.

Орієнтовний графік проведення годин психолога

Час

Місяць

1 тиждень

2 тиждень

3 тиждень

4 тиждень

Понеділок

Вівторок

Середа

Четвер

П’ятниця

Понеділок

Вівторок

Середа

Четвер

П’ятниця

Понеділок

Вівторок

Середа

Четвер

П’ятниця

Понеділок

Вівторок

Середа

Четвер

П’ятниця

За умови 20 класів у навчальному закладі

1-А кл. ПД

1-Б кл. ПД

2-А кл. ПР

2-Б кл. ПР

3-А кл. ПР

3-Б кл. КР

4-А кл. КР

4-Б кл. КР

5-А кл. ПД

5-Б кл. ПД

6-А кл. ПР

6-Б кл. ПР

7-А кл. ПР

7-Б кл. ПР

8-А кл. Т

8-Б кл. Т

9-А кл. ПД

9-Б кл. ПД

10 кл. ПД

11 кл. ПР

За умови 11 класів у навчальному закладі

1 кл. ПД

2 кл. ПР

3 кл. ПР

4 кл. КР

5 кл. ПД

6 кл. ПР

7 кл. ПР

8 кл. Т

9 кл. ПД

10 кл. Т

11 кл. ПР

За умови 33 класів у навчальному закладі

1-А кл. ПД

1-Б кл. ПД

2-А кл. ПР

2-Б кл. ПР

3-А кл. ПР

3-Б кл. КР

4-А кл. КР

4-Б кл. КР

5-А кл. ПД

5-Б кл. ПД

6-А кл. ПР

6-Б кл. ПР

7-А кл. ПР

7-Б кл. ПР

8-А кл. Т

8-Б кл. Т

9-А кл. ПД

9-Б кл. ПД

10 кл. ПД

11 кл. ПР

11 кл. Т

10 кл. ПР

7 кл. Т

10 кл. ПД

8 кл. Т

2 кл. КР

9 кл. ПД

1 кл. ПД

11 кл. Т

6 кл. КР

4 кл. КР

5 кл. ПД

3 кл. КР

ПД-психодіагностика

КР-корекційна робота

Т-тренінгові заняття

Проективний метод "Людина під дощем"

Цей метод, як і інші, часто розглядають як допоміжний. Однак він дає змогу людині проектувати реальність і по-своєму інтегрувати її. Отже, малюнок значною мірою несе на собі відбиток особистості лю­дини, її настрою, стану, почуттів, переживань, взаємостосунків та ін. Результати малювання мало залежать від здібностей людини вербалізувати свої переживання. Та й для досліджуваного не завжди зрозумі­ло, яким чином його малюнки можуть бути використані і яка інфор­мація може бути отримана з їх допомогою.

Цей метод можна використовувати і для цілей психодіагностики, і в процесі психокорекції.

Він сприяє самовираженню і саморозумінню клієнта та орієнто­ваний на діагностику сили Его людини, її здатності переборювати несприятливі ситуації, протистояти їм. А також дає змогу здійснити діагностику особистісних резервів і особливостей захисних механіз­мів.

Загальні положення

Інструкція досліджуваному: "На чистому аркуші паперу форма­том А4, у вертикальному положенні, намалюйте людину, а потім, на іншому такому ж аркуші — людину під дощем". Зіставлення двох малюнків дає змогу визначити, як людина реагує на стресові, нес­приятливі ситуації, що вона почуває під час труднощів. У процесі тестування важливо спостерігати за ходом малювання і звертати ува­гу на всі висловлювання досліджуваного. Для одержання більш дос­товірної інформації необхідно провести додаткове опитування дос­ліджуваного.

При інтерпретації малюнків рекомендується керуватися такими положеннями. Коли малюнок готовий, важливо сприйняти його в цілому. Необхідно "увійти" у малюнок і відчути, в якому настрої пе­ребуває персонаж (радісному, сумному, обтяженому і т. д.), чи почу­вається він безпомічним або, навпаки, відчуває в собі внутрішні ре­сурси для боротьби з труднощами, а можливо, спокійно й адекватно сприймає їх, вважаючи звичайним життєвим явищем. Таким чином, важливо відстежити загальне враження від малюнка. Це інтуїтивний процес. Тільки після цього можна перейти до аналізу всіх специфіч­них деталей з погляду логіки, спираючись при цьому на основні по­ложення інтерпретації.

Інтерпретація

Зміна експозиції

У малюнку "Людина під дощем" порівняно з малюнком "Люди­на", як правило, виявляються істотні відмінності. Важливо подиви­тися, як змінилася експозиція. Так, наприклад, якщо людина зобра­жена у русі, то це може бути пов'язано з тенденцією до відходу від складних життєвих ситуацій, уникненням неприємностей (особливо якщо фігура людини зображується таким чином, що за нею нібито можна спостерігати з висоти пташиного польоту). У випадку розта­шування фігури людини під дощем у верхній частині аркуша можна припустити, що досліджуваний схильний до відходу від дійсності, до втрати опори під ногами, а також наявність захисних механізмів за типом фантазування, надмірного оптимізму, які часто невиправдані. Зображення фігури у профіль або спиною вказує на прагнення зрек­тися світу, до самозахисту.

Зображення фігури внизу аркуша може свідчити про наявність депресивних тенденцій, почуття незахище­ності. В іншому випадку при інтерпретації варто спиратися на малю­нок "Людина". Наприклад, зображення, зміщене ліворуч, можливо, пов'язано з наявністю імпульсивності в поводженні, орієнтацією на минуле, у ряді випадків із залежністю від матері. Зображення, зміще­не праворуч, вказує на наявність орієнтації на оточення і, можливо, залежність від батька.

Трансформація фігури

Збільшення розміру фігури іноді зустрічається в підлітків, яких мобілізують неприємності, роблять сильнішими і впевненими. Зменшення фігури робиться тоді, коли досліджуваний має потре­бу в захисті і заступництві, прагне перенести відповідальність за власне життя на інших. Хлопці, що малюють маленькі фігурки, як правило, соромляться виявляти свої почуття і мають тенденцію до стриманості і деякої загальмованості при взаємодії з людьми. Во­ни піддаються депресивним станам внаслідок стресу.

Зображення людини протилежної статі може вказувати на певний тип реагу­вання в складній ситуації, "включення" поведінкових програм, запозичених у конкретних людей з найближчого оточення. Зміна віку вказує на самовідчуття людини в ситуації життєвих проблем. Якщо в малюнку "Людина під дощем" при зображенні фігури не малюються якісь частини тіла (ноги, руки, вуха, очі), то це вказує на специфіку захисних механізмів і особливості проявів его-реакцій.

Функція одягу — "формування захисту від стихії". Достатність одягу вказує на потребу в додатковому захисті. Відсутність одягу пов'язана з ігноруванням певних стереотипів поведінки, імпуль­сивністю реагування.

Атрибути дощу

Дощ — перешкода, небажаний вплив, що спонукує людину закри­тися, сховатися. Характер її зображення пов'язаний з тим, як люди­ною сприймається важка ситуація: рідкі краплі — як тимчасова, пе­реборна; важкі, зафарбовані краплі або лінії — важка, постійна. Не­обхідно визначити, звідки дощ "приходить" (праворуч або ліворуч від людини) і яка частина фігури піддається впливу більшою мірою. Інтерпретація проводиться відповідно до приписуваних значень правого і лівого боку аркуша або фігури людини. Хмари — символ чекання неприємностей. Важливо звертати увагу на кількість хмар, їх щільність, розмір, розташування. У депресивному стані зображу­ються важкі грозові хмари, що займають усе небо. Калюжі, бруд сим­волічно відбивають наслідки тривожної ситуації, ті переживання, що залишаються після "дощу". Варто звернути увагу на манеру зоб­раження калюж (форму, глибину, бризки). Важливо зазначити, як розташовані калюжі щодо фігури людини (чи знаходяться вони пе­ред або за фігурою, оточують людину з усіх боків або вона сама сто­їть у калюжі).

Додаткові деталі

Усі додаткові деталі (будинки, дерева, лавки, машини) або пред­мети, які людина тримає в руках (сумочка, квіти, книги), розгляда­ються як відображення потреби в додатковій зовнішній опорі, у під­тримці, у прагненні піти від вирішення проблем шляхом переклю­чення. Повніше розшифрування деталей грунтується на символіч­ному значенні поданих образів. Наприклад, блискавка може симво­лізувати початок нового циклу в розвитку і драматичні зміни в жит­ті людини. Веселка, що нерідко виникає після грози, віщує появу сонця, символізує мрію про незбутнє прагнення до досконалості. Парасолька — символічне зображення психічного захисту від неп­риємних зовнішніх впливів. З погляду трактування образів пара­солька може розглядатися як відображення зв'язку з матір'ю і бать­ком, які символічно показані в образі парасольки: купол — материн­ське начало, а ручка — батьківське. Парасолька може захищати або не захищати від негоди, обмежувати поле зору персонажа, а може й бути відсутньою. Так, наприклад, величезна парасолька-гриб може свідчити про сильну залежність від матері, що вирішує всі складні ситуації за людину. Розмір і розташування парасольки стосовно фі­гури людини вказують на інтенсивність дії механізмів психічного за­хисту.

Перекручування і пропуск деталей

Відсутність істотних деталей може вказувати на сферу конфлікту і бути наслідком витіснення захисного механізму психіки. Так, нап­риклад, відсутність парасольки на малюнку може свідчити про запе­речення підтримки з боку батьків у важкій ситуації.

Колір у малюнках

Малюнки можна виконувати простим олівцем. Проте багато хто з психологів віддає перевагу використанню кольорових олівців. Варто пам'ятати, що точна інтерпретація колірного рішення не може бути зроблена, якщо у досліджуваного немає всього набору кольорових олівців. Кольори можуть символізувати певні почуття, настрій і взаємосто­сунки людини. Вони також можуть відбивати спектр різних реакцій або конфліктів. Добре адаптована й емоційно не обділена дитина звичайно використовує від двох до п'яти кольорів. Сім-вісім кольорів свідчать про високу лабільність. Використання одного кольору свід­чить про можливий острах емоційного порушення.

МЕТОДИКА  „МАЛЮНОК  ДЕРЕВА”

Тест запропонований Ф.Гуденафдля дослідження пізнавальної здатності.

К.Махове розробила систему критеріїв, що дають можливість оцінювати особистісні особливості.

      

       Мета. Виявлення  особистісних  особливостей дитини. Малюнок дерева традиційно  розглядається у проективній психодіагностиці як автопортрер, у якому цілісно відображається  ставлення до себе , самооцінка, характер  взаємовідносин дитини з оточенням, а також її особистісні  проблеми.

       Обладнання. Чистий аркуш паперу формату А-4. Аркуш кладуть перед дитиною вертикально. Щоб не вплинути на розміщення малюнку на аркуші, підписувати його слід після закінчення роботи. Вибір, чим малювати ( ручкою, простим олівцем, кольоровими олівцями, фломастерами) , дитина має обирати сама.

       Інструкція. Намалювати дерево, яке кому подобається.( ніяких додаткових пояснень або рекомендацій давати не можна).

        Інтерпретація результатів.

     Для інтерпретації  малюнка, виконаного дитиною, як підтверджує досвід багатьох фахівців, доцільно використовувати рекомендації Л.А.Ясюкової. Вона вважає, що для розуміння особистісних особливостей дитини цілком надійними є такі параметри малюнка.

     1.Загальний розмір дерева.

Відображає емоційно забарвлене відчуття власної цінності та значущості.

Велике(більш як 2/3 аркуша)- впевненість в собі, повнота життя, енергетичне багатство. Розмір дерева ½ - 2/3 аркуша є найбільш типовим.

Зменшення розміру дерева ( до 1/3 аркуша й менше) свідчить про відсутність впевненості у собі, про відчуття дитиною власної незначущості, непотрібності, про знижену загальну енергетику.

     2.Розміщення дерева на аркуші.

Розміщення малюнка у верхній частині аркуша свідчить про мрійливість дитини, відсутність  схильності до активних дій,

у нижній – свідчить про практичність , приземленість, про те, що дитина  живе сьогоднішнім днем.

Якщо дерево зсунуте  ліворуч, то дитина тяжіє до матері,  перебуває під її впливом; зсунуте праворуч – тяжіє до батька, зазнає його впливу.

      3.Товщина стовбура.

Відображає силу „Я”, віру дитини у власні можливості. Найбільш важлива характеристика для прогнозу адаптації та потенціалу особичтісного розвитку дитини.

Якщо дерево дуже мале( буквально 2-4 см), але при цьому стовбур товстий (2см і більше), то за таку дитину не слід  турбуватися. Дитина розуміє, що сьогодні ніхто не цінує, нікому вона не потрібна, але вона ще покаже , на що вона здатна. Такі діти, як показує  спостереження. Добре адаптуються й у подальшому завойовують повагу у своєму оточенні.

     4.Форма стовбура.

Стовбур у вигляді „моркви” догори гострим кінцем інтерпретується як інфантильність, збереження установок та манери поведінки, властивих молодшим дітям.

Стовбур – „морква” гострим кінцем донизу означає певну зайву дорослість, яка буває властива самостійним, незалежним дітям. Більш раннє дорослішання відбувається тоді, коли дитині доводиться самостійно  піклуватися про молодших родичів чи про хворих дітей у сім”ї , або коли мати  виявляється легковажною. Такі діти керують батьками, ставляться до них поважливо, дають  їм розумні поради, роблять зауваження. Так само вони поводяться  й у школі з учителями, через що мають багато неприємностей.

      5.Тип дерева.

Листяне дерево – звичайні. Нормальні стосунки з людьми;

Хвойне дерево –„колючі” взаємини з людьми (глузування і т.ін.);

Пальма – демонстративність у спілкуванні.

     6.Крона.

Характеризує комунікативну сферу.

Наявність замкненого силуету крони свідчить про обмежене, чітко визначене коло спілкування.

Коли крона не замкнена, дитина відкрита, готова до встановлення нових контактів.

     7.Співвідношення крони і величини дерева у цілому.

Відображає потребу у спілкуванні.

Якщо крона складає 1\2-2\3 величини дерева, то потреба  у спілкуванні  відповідає „нормі”.

Збільшення або зменшення крони відносно вказаних розмірів відображає підвищення або зниження потреби у спілкуванні щодо звичайного рівня її прояву.

     8.Листя.

Наявність листя ( або замкненого силуету крони) свідчить про те, що потреба у спілкуванні  задовольняється;

Відсутність листя, кілька листочків на  голих гілках, листя , що опало – потреба у спілкуванні  не задовольняється.

Відсутність листя  може також свідчити про невміння спілкуватися.

Промальовування  листя свідчить про вибірковість спілкування, про те, що дитина враховує  особливості людини, з якою вона спілкується.

Хаотична змальовка крони характеризує непостійність, хаотичність спілкування, за якого вибірковість контактів або  врахування  індивідуальних  особливостей партнера відсутні.

       9.Дупло.

Надійно можна інтерпретувати у тих випадках , коли з дупла хтось висовується або ж хтось у ньому сидить.Це свідчить про наявність некерованих імпульсів, які періодично підштовхують дитину до здійснення вчинків(„дрібних капостей”), ніяк не властивих її поведінці.Дорослі , як правило, не вірять, що така гарна дитина могла це зробити.

      10.Сонце.

Сонце ліворуч свідчить про авторитет або тиск з боку матері( рідше бабусі);

Сонце праворуч свідчить про авторитет, тиск з боку батька ( рідше дідуся).

      11.Хмаринки.

Хмаринки ліворуч – втрата контакту з матір”ю, відсутність її виховного впливу;

Хмаринки праворуч – втрата контакту з батьком( буквально за хмаринками).

Суцільні хмаринки по усій горі аркуша, хмари брудно-сіро-синього кольору – повне порушення емоційного контакту з батьками, дитина  полишена на саму себе. Якихось виховних впливів, турбот з боку батьків не спостерігається.

      12.Пеньок.

Свідчить про те, що дитина, не бачить жодних перспектив у майбутньому, життя може здаватися для неї закінченим. Вона не бачить себе у тому майбутньому, яке на неї чекає. Аналогічно інтерпретується зламане дерево.

      13.Пеньок поруч із деревом (або відсунутий, через дорогу, через річку).

Характеризує різкі зміни у житті ( буквально:” закінчилося одне життя, почалося інше”). Важливі порівняльна товщина пня і дерева.

Якщо стовбур дерева не тоньший за пеньок, то дитина не постраждала від змін . які відбулися у її житті;

Якщо тонше – то ці зміни не травмували її , призвели до втрати впевненості у собі.

      14.Товсті гілки( одна або кілька) явно нижчі за крону й окремо від неї.

Свідчать про наявність” діяльності, яка заміщає” й спрямована на компенсацію неуспішності дитини у основній діяльності( наприклад, погано вчиться, але хороший спортсмен). Провідна діяльність стає незначущою, оскільки потреба у  досягненнях задовольняється діяльністю , яка заміщає основну.

       15.Пониклі, тонкі гілки, тонкий стовбур, слабке натискання.

Характерні для малюнків чутливих, вразливих, тривожних дітей.

       16.Малюнок дерева займає весь аркуш, так, що стовбур та крона навіть не помістилися на аркуші повністю ( вийшли за верхній край аркуша), свідчить про надмірну активність дитини.

       17.Яблука на дереві ( або будь-які фрукти, квіти, метелики).

Свідчить про симбіотичний зв”язок з матір”ю, залежність від матері, прихильність до неї й природне підпорядкування її впливові.

       18.Використання кольору.

Використання чистих яскравих кольорів для  розфарбування  характеризує нормальний емоційний стан.

Використання чорного, брудно-сірих, брудно-коричневих кольорів свідчить про переважання негативних  емоцій , наявність тривожності, невротичних страхів.

Відсутність кольору ніяк не інтерпретується.

       19.Стовбур, розчеплений у верхній частині( явно розходиться від середини).

Свідчить про наявність установок, що конфліктують; про інтереси, які  важко узгоджуються ; про неможливість здійснити вибір; про прагнення зберегти й те й те. Така ситуація може провокувати істерики, поведінкові зриви, довести до неврозу.

        20.Дерево, розщеплене донизу, або стовбури, що перехрещуються.

Можливі психічні порушення, які пов”язані з подвійністю внутрішнього життя, що не є наслідком якоїсь інтриги, з розчепленням внутрішнього світу( потрібна  консультація психіатра).

          21. З крони дерева „виростають” самостійні дерева з кронами.

Можливі шизофренічні порушення психіки, відхід у вигаданий світ, фантастичні страхи ( необхідна консультація психіатра).

           22.Стовбур замкнений, фактично являє собою дві паралельні палки, або схожий на дошку від паркана, яку  рівно зрізали зверху; гілки грубі, товсті, схожі на  колоди або дошки паркана, розходяться перпендикулярно від стовбура, листя немає.

Свідчить про наявність елементів аутизму у поведінці, порушенні спілкування, світосприйняття, емоційної депривації ( необхідна консультація психіатра).