10 заповідей батькам від Януша Корчака, людини, яка увійшла в газову камеру разом з дітьми: 

1. Не чекай, що твоя дитина буде такою, як ти, або такою, як ти хочеш. Допоможи їй стати не тобою, а собою. 

2. Не вимагай від дитини плати за все, що ти для неї зробив. Ти дав їй життя, як вона може віддячити тобі? Вона дасть життя іншому, той - третьому, і це незворотний закон подяки. 

3 Не відображай на дитині свої образи, щоб в старості не їсти гіркий хліб. Бо що посієш, те й зійде.

4. Не стався до проблем своєї дитини зверхньо. Життя дане кожному під силу, і будь упевнений - дитині воно важке не менш, аніж тобі, а можливо, навіть і більше, оскільки у неї немає досвіду.

5. Не принижуй!

6. Не забувай, що найважливіші зустрічі людини - її зустрічі з дітьми. Звертай більше уваги на них - ми ніколи не можемо знати, кого ми зустрічаємо в дитині.

7.Люби свою дитину якою б вона не була - неталановитою, невдахою, дорослою. Спілкуючись з нею - радій, бо дитина - це свято, яке поки що з тобою.

8. Дитина - це не тиран, який заволодіває усім твоїм життям, не тільки плід від плоті і крові. Це та дорогоцінна чаша, яку Життя дало тобі на зберігання і розвиток в ньому творчого вогню. Це розкріпачена любов матері і батька, у яких буде рости не "наша", "моя" дитина, але душа, дана на зберігання.

9. Умій любити чужу дитину. Ніколи не роби чужій дитині те, що не хотів би, щоб робили твоїй.

10. Люби свою дитину якою б вона не була - неталановитою, невдахою, дорослою. Спілкуючись з нею - радій, бо дитина - це свято, яке поки з тобою.

P.S. ЯНУШ КОРЧАК ВІДМОВИВСЯ ВРЯТУВАТИ СВОЄ ЖИТТЯ ТРИЧІ:

I - коли Януш прийняв рішення не емігрувати в Палестину перед окупацією Польщі, щоб не залишати «Будинок сиріт» напризволяще напередодні страшних подій.
II - коли відмовився втекти з варшавського гетто.
III - коли всі мешканці «Будинку сиріт» вже піднялися в вагон поїзда, що відправлявся в табір, до пана Корчака підійшов офіцер СС і запитав:
- Це ви написали «Короля Матіуша»? Я читав цю книгу в дитинстві. Хороша книга. Ви можете бути вільні.
- А діти?
- Діти поїдуть. Але ви можете покинути вагон.
- Помиляєтеся. Не можу. Не всі люди - мерзотники.
А через кілька днів, в концтаборі Треблінка, Корчак, разом з своїми дітьми, увійшов в газову камеру. По дорозі до смерті Корчак тримав на руках двох найменших діток і розповідав казку нічого не підозрюють малечі.